Рогатинське диво

    Церкву Святого Духа, що знаходиться в Івано – Франківській області по праву називають рогатинським дивом. А чи не диво дерев’яна  церква з майже 500 літньою історією, автентичною будівлею  самобутніми іконами та унікальним іконостасом? Згідно з переказами, на початку XVI століття Настя Лісовська, майбутня правителька Османської імперії Роксолана часто приходила молитись до церкви Святого Духа, адже тут священиком був її батько — отець Лука Лісовський.

       Церква Святого Духа у Рогатині (Рогатинська Святодухівська церква)— дерев'яний християнський храм у місті Рогатині Івано-Франківської області, пам'ятка народної архітектури та монументального мистецтва національного значення; нині використовується як музейний заклад, складова (разом із художньо-краєзнавчим музеєм) Музейного комплексу в місті Рогатині, що є філіалом обласного художнього музею. Храм входить до переліку з 8-и пам'яток дерев'яної сакральної архітектури України, які запропоновано внести до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

         Композиційну основу пам'ятки становлять монументальний четверик нави з шестигранними зрубами бабинця й вівтаря, а також приставлена до західної стіни бабинця каркасна дзвіниця квадратної в плані форми. Триярусна наметова дзвіниця й, особливо, центральний об'єм церкви з розвиненим двозаломним чотиригранним верхом помітно домінують у загальній композиції споруди, в той час як невисокі приміщення бабинця та вівтаря під дво- і п'ятисхилим дахом відіграють другорядну роль. Незважаючи на відмінність окремих частин пам'ятки за висотою, формою та розмірами в плані, всі вони сприймаються як єдине ціле. Цьому сприяють вдало знайдені співвідношення поміж ними та влаштування по периметру будівлі розлогого піддашшя на фігурних кронштейнах.

        Первісно дубові зруби церкви були розписані народними малярами. В інтер'єрі пам'ятки зберігся п'ятиярусний іконостас, споруджений 1650 року заходами і коштом Рогатинського братства. Іконостас має врівноважену архітектонічну будову, пишно декорований поліхромним орнаментальним різьбленням. Іконографічна програма живопису укладена за активної участі братства: в іконописні зображення введено нові для українісього мистецтва теми й образи. Святковий емоційний лад іконостаса, живопис якого позначений глибиною ідейного змісту, силою образних характеристик, декоративністю, породжений волелюбним піднесенням і перемогами на початку національної революції 1648–1676.До найкращих ікон храму належать композиції на дияконських вратах («Архангел Михаїл» і «Мельхіседек»), намісні ікони Христа і Богоматері, сцени цокольного ярусу.

      І  хоча первісний вигляд храму дещо змінено у XIX столітті прибудовою дзвіниці, а також влаштуванням над центральним верхом додаткового восьмерика з аркадною сигнатуркою та струнким восьмигранним наметом у завершенні, визначальні риси цього класичного зразка найдавніших українських дерев’яних храмів залишилися майже без змін.

        При церкві діяло одне з перших в Україні церковних братств, коштами якого створено унікальний ренесансно-бароковий іконостас, що датується 1650 роком та є одним з трьох найстаріших, збережених до нашого часу, іконостасів України. У 1656 році братству при церкві Святого Духа в Рогатині львівським єпископом Арсенієм Желіборським надано диплом. У 1760 році здійснений перший повний опис церкви, — складений візитатором о. Миколою Шадурським.1800 року Рогатинська церква Святого Духа стає дочірною парфіїї Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині.

        У 1885 році художник Юліан Макаревич реставрував іконостас церкви, після чого він експонувався на археологічно-етнографічній виставці у Львові[8]. А 1895 року здійснювалась реставрація храму під керівництвом львівського архітектора М. Ковальчука на виділені Галицьким сеймом 2 000 злотих.На початку ХХ століття в результаті ремонту даху змінено форму маківки нави та форму даху вівтаря.У 1941 та вже по війні проводились ремонтні роботи на ґонтовому даху церкви.

Від 2004 року Рогатинська Святодухівська церква-музей ввійшла до Музейного комплексу міста Рогатин (філіал Івано-Франківського обласного художнього музею), що був започаткований на базі власне музею-пам'ятки церкви Святого Духа та відновленої садиби відомого громадського діяча 1-ї половини ХХ століття — Миколи Угрина-Безгрішного.

Улітку 2009 року Церква Святого Духа з міста Рогатин увійшла в перелік 8-и пам'яток дерев'яної сакральної архітектури України, які запропоновано внести до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У теперішній час (2000-ні) у експозиції пам'ятки-музею представлено автентичний іконостас 1650 року, ікони старого іконостаса кінця XVI століття, ікону монастирського типу «Іоанн Хреститель з житієм» (середина XVI століття), ікони XVIІ–XIX століть з церков Рогатинщини, а також вироби з каменю, дерев'яні скульптури та свічники, стародруки.

      Церква є однією з найвидатніших пам'яток галицької школи дерев'яної архітектури, а Святодухівський іконостас, в якому втілено гуманістичне сприйняття дійсності та естетичні норми ренесансного мистецтва, належить до визначних надбань як українського, так і світового мистецтва.

<iframe width="420" height="315" src="http://www.youtube.com/embed/KHEaOIeRJEY" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>
Використані джерела:
http://uk.wikipedia.org/wiki/
http://museum-rogatyn.at.ua/index/0-4
http://www.derev.org.ua/ivfrank/rohatyn.htm