анекдоти
3-ох річний хлопчик цілий день лякав бабусю тим, що ходив за нею і говорив: “Молись і кайся ..» виявилося, що він просив включити свій улюблений мультик «Малюк і Карлсон»

Йдуть два куми по дорозі, коли — Вжик!.. — їх обганяє мотоцікліст без голови.

Глянули куми один на одного з подивом та йдуть далі. Коли знову — Вжик!.. — мотоцикліст також без голови. Знову здивувались куми та йдуть далі. В третій раз — Вжик!.. — знову мотоцикліст та знову без голови.

Тоді один й каже:
- Слухайте куме, шо це робиться — нічого не розумію?
- Мабуть, куме, вам треба косу на інше плече перекласти...

---

Кінець 40-х років. Поліська глибинка. Криниця, біля криниці починається ліс. З криниці чоловік витягує відро і збирається попити води.
З лісу виходить інший чоловік:
- Чоловіче, не пий!!! Москалі криницю отруїли.
- Чєво ти гаваріш?
- Та пий, кажу, повільніше. Вода холодна — застудишся.
_________________
Створив Господь мавпу. А тодi дивиться — ні, людина все ж краще.
Ну, збирає вiн усiх мавп i каже: щоб до завтра менi людьми стали!
Ну, мавпи цiлу нiч хвости вiдрiзали, голились, зрештою, прокидається Господь — краса!
Живуть люди у бiлих хатах iз вишневими садочками, хрущi над вишнями гудуть i т.д. Але що це? Деякi мавпи все ще у лiсi по деревах стрибають!
Ну, вiн як гримне на них: «Я Господь ваш, я вас створив, як ви смiєте не пiдкорятись словам моiм?!»
Мавпи перелякались, поховались у кущах, аж тодi найсмiливiша вилазить i каже забуханим голосом:
«А мы па-украински не панiмаем!»


- Дай боже! Діду, а як нам до Львова заїхати?
- Та во, так во прямо, прямо, а там направо.
- Ага, дякуємо.
Поїхали. Трохи згодом зупиняється інше авто:
- Добридень. Прошу пана, як нам дістатися до Львова?
- Так во прямо, прямо, і праворуч.
- Дякуємо.
Підїздить третє авто:
- Здравствуйтє, дєдушка. А как нам ва Львов праєхать?
- ...Вилазь! Приїхали.

- Діду!
- Що!
- Чули, москалі у космос полетіли!
- Що всі?
- Та ні, тільки один!
- То чого ж ти тоді кричиш?