Між нами студентами (харчування до, під час і після сесії)
Бурхливе і насичене життя студентів відрізняється великою перенапругою нервової системи. Постійні навантаження, стреси, а ще якщо наступає пора сесії, то взагалі гаплик. Хронічне недосипання, порушення режиму дня та відпочинку, режиму харчування та інтенсивне інформаційне навантаження можуть призвести до негативних наслідків, наприклад, до нервово-психічного зриву. Щоб цього не сталося студентам потрібно насамперед добре харчуватися.
Студе́нт =)) — з латинської, учень вищого, у деяких країнах і середнього навчального закладу.
Бурхливе і насичене життя студентів відрізняється великою перенапругою нервової системи. Постійні навантаження, стреси, а ще якщо наступає пора сесії, то взагалі гаплик. Хронічне недосипання, порушення режиму дня та відпочинку, режиму харчування та інтенсивне інформаційне навантаження можуть призвести до негативних наслідків, наприклад, до нервово-психічного зриву. Щоб цього не сталося студентам потрібно насамперед добре харчуватися.
А чим харчуються студенти знаю, сам таким був. студентське життя - це таке життя, де існують постійно нові зустрічі, дискотеки, різні свята, забави. Тому студенти завжди не висипаються. Рано просипають і нічого не ївши ідуть на пари. Потім на перерві ідуть пити каву і їдять хот-доги, крокодильчики тощо, а це дуже шкодить організму.
Сніданок повинен бути повноцінним, раціональним. Є варіант піти в столову і взяти щось гаряче, перше, друге, але переважно у столовій черги, які можна стояти довго і нудно. Найхитріші умудряються вийти на парі, піти поїсти і прийти знову. Але не всі такі.
Також торкнемося теми якості надання послуг харчування. Ця проблема є усюди. Звідки ми знаємо чи продукти свіжі? Чи якісно приготовлені? Щоб ця проблема була вирішена потрібно проводити регулярні перевірки закладів громадського харчування, особливо закладів освіти. Звичайно, що студенти, які живуть з батьками мають більш здорове харчування, ніж ті, що живуть у гуртожитках. Але нічого не поробиш таке життя. Через це проходять практично усі.
Необхідно старатися харчуватися самостійно, самому готувати. Якщо немає можливості, то уважно слідкувати, що ми їмо. Якщо замітили неякісний продукт, то звернутися до керівника їдальні. Постійно дивитися чи працівники їдалень дотримуються всіх санітарних вимог, чи витирають столи, чи миють добре посуд. Якщо ні, то вживати заходів. Перше попередити, а ні, то сказати санітарній станції.
Ще притримуйтеся моїх рекомендацій, що, не їсти сухом'ятку на пустий шлунок. Треба іноді з'їсти суп, борщ. Старатися по менше їсти "хімію", ліпше овочі, фрукти, а в період осені, і особливо зими, більше вітамінів. Ліпше пити соки чим газовану воду.
Харчування спудеїв у давнину
На початку ХХ століття в Києві для того щоб бодай якось вижити потрібно було 50 рублів щомісяця, однак найбідніші студенти, як показувати тодішні статистичні дослідження, витрачали на себе в місяць щонайбільше 31 рубель. Для того аби прохарчуватися в найдешевшій київській їдальні в 1903 р. потрібно було 27 рублів 50 копійок на місяць. За таких умов студенту не вистачало щоб заплатити за навчання, купити одяг, книжки і т. п. Шукаючи вихід, незаможні студенти економили на їжі, обмежуючи її лише обідами. При одноразовому денному харчуванні, студент у 1903 р. міг витрачати на їжу лише 12 рублів щомісяця, лишаючи таким чином гроші на винаймання житла, оплату навчання, купівлі одягу і книг тощо. Погане харчування в дешевих їдальнях, які «славилися» своїми антисанітарними умовами, призвели до того, що, згідно з офіційною статистикою, в 1903 р. 46,7% студентів страждали хворобами органів травлення.
Підрахунки вчених показали, що загалом (заможні, середньозаможні і бідні) студенти щодня споживали близько 800 грамів хліба, понад 300 грамів картоплі,120 грамів овочів і фруктів, 23 грами олії, 290 грамів молока і молочних продуктів, 64 грами цукру, 205 грамів м’яса, 35 грамів риби, 24 грами яєць. При цьому, відзначається, що бідні студенти споживали майже виключно продукти рослинного походження й молоко, перетворюючись таким чином на примусових «вегетаріанців».
Найбільш економні студенти відмовлялися від харчування в їдальнях і віддавали перевагу купівлі харчових продуктів на базарі й власноручному приготуванню їжі. Так, якщо споживаючи лише обід у найдешевшій їдальні потрібно було сплачувати 40 копійок на день або 12 рублів на місяць, однак за ці самі 40 копійок щодня на базарі можна було придбати – 1 курку, або двох курчат, або 3 кг гречки, або 4 кг пшона, або 1 кг сала, або 8 оселедців, або1 кг родзинок, або 2,5 кг пшеничного хліба, або 8 кг житнього хліба, або 1,5 кг цукру, або 3 літри молока, або 4 апельсини. Купівля продуктів на базарі змушувала більше приділяти увагу кухонним справам, але дозволяла урізноманітнити раціон і здешевити його. Однак, необхідність готувати самому страву забирала час потрібний для навчання або заробітку грошей.
Отже, пам’ятаймо, що їжа, в першу чергу, джерело відновлення сил та енергії організму. Для того, щоб добре себе почувати та перебувати в стані розумової активності, потрібно правильно та регулярно харчуватися. Тож бажаю усім смачного!
Більше інформації тут:
Немає коментарів:
Дописати коментар