Інтернет — це чудовий засіб спілкування,
особливо для сором’язливих дітей, у яких виникають труднощі під час спілкування
з іншими. Адже ані вік, ані зовнішність та фізичні дані тут не мають значення.
Проте часте відвідування Інтернету веде до формування інтернет-залежності.
Виявити цю проблему досить складно доти, доки вона не набуде дуже серйозного
значення. До того ж саме існування такої хвороби не завжди й не всіма
визнається.
Що ж робити? Укладіть правила
використання домашнього комп’ютера і спробуйте встановити такі часові обмеження
роботи в Інтернеті, щоб у дитини лишався час для інших занять, насамперед для
фізичної активності. Комп’ютер доцільно розміщувати не в дитячій кімнаті, а в
кімнаті для дорослих. Тоді у вас буде більше можливостей наглядати за тим, коли
і що дитина на ньому робить. Зрештою, проаналізуйте свою поведінку — чи не
надто багато часу ви проводите в Інтернеті.
Причини комп'ютерної та інтернет-залежності
серед дітей та підлітків
На сьогоднішній день проблема взаємодії людини й комп'ютера є
однією з актуальних. Комп'ютер виконує широкий діапазон завдань: програвання
музики й радіо, відображення кінофільмів і телевізійних каналів, фіксація
текстових наробітків, відображення текстів, графічних об'єктів і анімації,
виконання функцій телефону й калькулятора, відображення й надання здатності
дослідження глобальних мереж і ролі в електронних іграх, а також багато чого
іншого. Таким чином, перед дитиною, підлітком розкривається новий мир
незліченної кількості можливостей і інтересів, який "відключає" його
від справжнього миру, "перемикаючи" на себе. Але поряд з позитивними
моментами при взаємодії підлітка з комп'ютером виникають проблеми, зв'язані,
насамперед, із психологічними навантаженнями. Більшою мірою залежними від
комп'ютера стають діти й підлітки, що мають нестабільні й конфліктні сімейні
або шкільні відносини, не прихильні ніяким серйозним захопленням. Саме вони знаходять
у віртуальному світі віддушину й вважають своє перебування в мережі або успіхи
в комп'ютерній грі достатніми для самоствердження й для поліпшення свого стану.
Проблема комп'ютерної залежності - це ще й проблема втрати
довіри. Якщо людину обманювали або зраджували (у його розумінні), то він буде
намагатися уникати повторення негативного досвіду, тобто буде вибирати ті
відносини, які захистять його від негативних переживань. Участь у віртуальному
світі дозволяє дітям і підліткам розслабитися й абстрагуватися від
психологічних проблем у реальному світі, але це відбувається лише на момент
перебування у віртуальному просторі. Для ігрового адикта реальний мир
нецікавий, повний небезпек, тому що більшість залежних - це люди, що погано
адаптуються в соціумі. Внаслідок цього людина намагається жити у віртуальному
світі, де все можливо, усе дозволено, де він сам установлює правила гри.
Логічно запропонувати, що вихід з віртуальної реальності є хворобливим для
адикта: він знову зіштовхується з ненависної для нього реальністю, що й
викликає зниження настрою й активності, відчуття поганого самопочуття. Для
підлітка дуже важливе освоєння особистісного простору, межи якого він
підкреслює захоплення молодіжною музикою, підвищеною увагою до своєї
зовнішності, прикраси своєї кімнати, велосипеда або комп'ютера. Він не визнає
життєвого стилю дорослих і створює свій. Він хоче виділитися, заявити про себе,
всім своїм видом показати, що він дорослий, самостійний і неповторний. Для
самоствердження підліткові вже не треба демонструвати витривалість і фізичну
силу звичними методами. Зараз саме компетентність у комп'ютерній сфері визначає
статус, визнання й безсумнівний авторитет у середовищі однолітків.
Немає коментарів:
Дописати коментар