Жінки. Хто ми?

Жінки. Хто ми?

 

   Жінка. Вона завжди буде жінкою, незалежно від епохи, незалежно від статусу та віку. От згадати лише історію становлення жіноцтва і вже багато чого стане зрозумілим про нашу суть. Так, наприклад, можна сміливо говорити про те, що історичний процес бачиться з суто чоловічою участю, і цьому є пояснення: жінки, як правило, не були задіяні у великих військових операціях. Насичене визначними подіями життя проходило повз їх увагу. А хроністів завжди цікавили яскраві події. Тому ми маємо не так багато джерел для дослідження долі жіноцтва в минулому. Сучасні методики дослідження дають нам можливість реконструювати статус жінки.  У 60–70-х роках ХХ ст. з’явився такий напрям історичного дослідження, як історія жіноцтва, що мала реабілітувати історичну роль жінок .Слід зазначити, що проблема становища жінки у суспільстві та формування гендерних ролей у вітчизняній історіографії ще недостатньо досліджена. Перші кроки у вивченні становища української жінки у XVI–XVII ст. зробив відомий український історик кінця XIX – початку XX ст. О.Левицький.  У радянські часи питання про становище української жінки у минулому не увійшло до кола наукових інтересів. Лише після падіння “залізної завіси” та проникнення надбань і досягнень західної історичної науки вітчизняні вчені починають проявляти інтерес до гендерної історії. З українських дослідників слід згадати А.Кравченка, зокрема його статтю “Козацька наречена”, в якій він не тільки викладає факти з життя середньовічної українки, але й розмірковує про її вплив на розвиток української науки та культури, акцентуючи на тому, що українська культура не є суто чоловічою, як на Заході, а є гармонійною.
     Тобто, тема історії  жіноцтва цікавила багатьох вчених, а це вже означає, що якесь (і, мабуть, досить-таки не останнє) місце у суспільстві жінка займала ще з давніх часів. Історія подає численні факти про участь жіноцтва в боях з ворогами своєї батьківщини з чоловіками нарівні. Жіноцтво скріплювало ряди вояцтва, підбадьорювало його на дусі, часто самостійно керувало громадськими і державними справами,— не кажучи вже про його природну роль — матерів, виховательок юнацтва на гідних і чесних громадян та відважних оборонців рідних земель.
Побіч тієї участі історія дає нам величні приклади самопосвяти і жертв жіноцтва для добра вітчизни чи народу в часах давніх і нових. Легендарні Іфігенія й Андромаха часів Троянської війни; жінка Госдрубаля Картагінського, Клеопатра Єгипетська; сестра Спартака, вождя повстанців проти римлян, Аїша Арабська; цариця Грузії Тамара; Жанна д’Арк — це імена, що пам’ять про них житиме серед людства довгі віки.
  А як щодо, досить-таки цікавого часу який називався матріархат, як говорила героїня фільму “Дівчата” : “...очень правельное время было”.  А конкретніше, то :                                       Матріархат (лат. mater - мати і грец. άρχη - влада) – ранній період у розвитку первіснообщинного ладу (від палеоліту до розвинутого неоліту), який характеризувався наявністю материнського роду і рівноправним з чоловіком, а пізніше провідним становищем жінки у суспільстві.
За раннього матріархату (палеоліт і ранній неоліт) основними заняттями населення були збиральництво, мисливство та примітивне рибальство, причому збиральництвом займалися жінки, мисливством – чоловіки, а рибальством – одні й другі. Це було основою для рівноправного становища жінки й чоловіка в суспільстві. Розвинутий М. характеризувався переважним становищем жінки в суспільстві.
Дальший розвиток продуктивних сил зумовив перехід до нової організації родового суспільства – патріархальної. Оскільки Матріархат був історичною стадією розвитку людства, його пережитки ще довго мали місце в багатьох європейських та інших народів, зокрема й українського.
  Тому, мені здається, що нам, сучасним жінкам, варто задуматись над тим, що ми не другорядні істоти, як це стверджують чоловіки і це доводить наша історія, зокрема устрій, про який говорилося вище. То чому ж у сучасному державному усторою місце жінки таке непомітне, хоча останнім часом, мабуть уже й не надто непомітне, зважаючи на плітичні події, що відбуваються Україні останнім часом, але до цього повернемося пізніше, а поки що, мені здається, варто співставити відсоткове співвідношення жінок та чоловіків у правлячих державних органах, щоб мати змогу оцінити положення жінки, щодо суспільного устрою.
       Становище жінки в суспільстві є мірилом його прогресу, тому жіноче питання загальнонаціональне й повинно вирішуватися зусиллями всього суспільства. Ситуація в державному управлінні відтворює те, що ми маємо в суспільстві. Якщо в суспільстві низький рівень розуміння гендерної рівності з погляду стереотипних соціальних ролей, то це знаходить своє відображення і у державному управління. Але разом з тим, державне управління акумулює в собі еліту нації і суттєво впливає на зміни в суспільстві та його розвиток. Саме тому необхідно звернути особливу вагу на гендерний аспект культури державного управління.

         Сучасна Конституція України проголошує рівні права доступу до державної служби всім громадянам, а також до служби в органах місцевого самоврядування (ст.38). Визнання рівних прав для всіх статей на державній службі визнано в Законі України “Про державну службу” (ст.4).

 Під керівництвом О.Кулачек у 1999 р. було проведено спеціальне дослідження “Перешкоди для жінок на державній службі”, у результаті якого були виділені основні проблеми, що негативно впливають на кар’єру жінок.

          Таким чином, жінки в Україні, з одного боку, беруть активну участь у державній службі, а з іншого - фактично не впливають на прийняття рішень. Інститут державної служби в Україні лише проходить етап свого становлення. Щоб залучити до неї представників жіноцтва повною мірою потрібні час і серйозна професійна підготовка.

   Представництво жінок серед політичної еліти свідчить про глибоку ґендерну нерівність в країні, незбалансованість міжстатевих відносин, відсутність рівноваги між жінками і чоловіками у політичній сфері. Отже, політична влада є в основному одностатевою і виконує чоловічу волю, а також пропонує чоловічі цінності й стандарти для всього суспільства.                

     Пропоную розглянути найвідомішу жіночу постать української політики - Юлію Володимирівну Тимошенко. Цю особу можна оцінювати з різних сторін. І, я майже впевнена, що однозначно ніхто нічого не зможе сказати, оскільки її постать дуже суперечлива і з погляду як на жінку, і з погляду як на політика. Лише віддані фанати та прихильники будуть “рвати на собі сорочку”, що ВОНА  найкраща у всіх відношеннях. А загалом її, в принципі, як представницю жіноцтва можна схвалювати, оскільки вона справді відома жінка-політик, сильна особистість та навіть в неї вистачало сил конкурувати із чоловіками-політиками, і можна навіть сказати, що в неї це виходило досить-таки непогано. Вже зовсім інше діло те, як вона веде цю політику, якими засобами і способами, і які політичні програми вона представляє, а точніше представляла, оскільки, на жаль, а хтось може й скаже, на щастя, на даний час вона перебуває у в'язниці. Проте факт залишається фактом, і як не крути, а ВОНА жінка, вона представниця нашої статі  і, як сказали б феміністки “...це наша гордість”, хоча знову ж таки   інші скажуть, що не гордість, а ганьба. Хто його знає, нам студенткам краще не впихатись у політику, бо з нинішнім політичним станом це для нас може не надто гарно закінчитись. Так, все “зав'язуємо”  з політичними темами.

     Нам, як вже майже дипломованим, бакалаврам, краще подумати як використати наш диплом в майбутньому, щоб він не лежав, не пилився на шафі, а ми стали замученими побутом домогосподарками. Хоча хто сказав, що домогосподарка - це погано, мабуть, ніхто, але від оточуючих мене дівчат-студенток, яне чула, щоб хтось сказав, що це добре. І тут, знову ж таки спірне питання. Загалом, хто такі

сучасні домогосподарки?

  Шаблонний образ домашньої дружини всім добре знайомий - це «квочка», яка не відрізняє теологію від іхтіології, зате самозабутньо готує і наводить на ввірених квадратних метрах ідеальний порядок. Але в Росії такий типаж існував хіба що в кіно. І навряд чи з'явиться найближчим часом. Адже амплуа зануреної лише в сімейні турботи феї передбачає її повну соціальну та фінансову захищеність. Нашої жінці це не світить, адже вона проводить життя в бойовій стійці, чекаючи кризи, розлучення або дефолту (або всього разом). Тому сьогодні хранителька вогнища - не тільки дружина забезпеченої людини, але і та, що, проковтнувши пуд солі, провівши парочку IPO і купивши кілька одиниць нерухомості, своїми руками створила собі міцні тили, достатні, щоб не працювати, а займатися будинком.

 Це раніше наші мами із захватом розповідали один одному історії, як якась подруга раптом виходила на роботу після декрету та домагалася карколомних успіхів. Тепер все відбувається навпаки: тільки домігшись успіху в кар'єрі, жінки прагнуть осісти вдома. Але на відміну від «квочок» вони не згодні на тихий домашній побут. Навпаки, з педантичністю хірурга виключають зі свого розкладу плиту і посуд - усе те, що заважає подорожувати, спілкуватися або організовувати дитячі свята. Проте громадська думка невблаганно: будь-яке слово з приставкою «домо-» як і раніше носить наліт затрапезному і викликає в оточуючих поблажливість.

   А, що ж нам потрібно, шановні дівчата-студенти: тепло домашнього вогнища із вдалим заміжжям чи вдала кар'єра. Тут уже, як на мене, то діло для кожного індивідуальне, проте ми трішки про це з вами поговоримо. Часом, життя підкидає нам складні задачки, ставлячи на одну чашу терезів особисте щастя, а на іншу – кар’єру. Дівчата, які вийшли заміж не знають, на що зважитися: піти з головою в роботу, отримати підвищення посади, якої домагалися кілька років і яка ось-ось замаячить перед очима, або народити дитину і стати повноцінною сім’єю? У кожній ситуації можуть бути свої тонкощі, але, тим не менш, корінь проблем один: любов чи кар’єра, що вибрати?

Отже, для початку зрозумій, що вся відповідальність за твою долю лежить тільки на тобі. Пов’язуючи життя з іншою людиною, ти можеш йти на компроміси, поступатися або наполягати, але головне пам’ятай, що рішення має бути за тобою. Ти повинна приймати його усвідомлено. Тобі потрібно представити відповідальність, зважити всі за і проти і визначитися, що для тебе важливіше: любов чи кар’єра.

Життя – цікава штука і прорахувати в ній всі ходи наперед просто неможливо. Варто брати до уваги наступне.

Варіант перший. Якщо ти вибереш кар’єру, може бути, що з якихось причин перспективи можуть виявитися реально не такими райдужними, як здалися на перший погляд. Або ти таки доб’єшся успіхів у кар’єрі, але дуже дорогою ціною – жертвуючи своїм жіночим щастям.

Варіант другий. Відмовившись від кар’єри на користь любові, можливо, ти підсвідомо будеш звинувачувати свого обранця в тому, що колись упустила заради нього свій шанс і це неминуче призведе до сварок. Образа може горіти все життя, не даючи відносинам зміцніти і перерости у близькі і довірливі.

Обдумай цих два можливих варіанти. Подумай, що для тебе означає та робота, яка стала каменем спотикання між тобою і твоїм партнером? Може, це засіб заробітку грошей, засіб реалізації своїх здібностей, реалізація твоєї мрії, фінансова захищеність і т.д. Виділи головну причину.

А тепер подумай, може бути, існує спосіб, який дозволить зберегти відносини, і в той же час не завадить реалізувати твої бажання? Можливо, це пошук іншої роботи, більш гнучкий графік, який дозволить тобі частіше бачитися зі своєю сім’єю і т.д.

Можливо, тобі буде легше прийняти рішення, що вибрати любов або кар’єру, якщо ти уявиш своє життя через кілька років, наприклад, 2-3-5 років. У чому ти бачиш своє жіноче щастя? У бажанні мати сім’ю з дітлахами або бути жорсткою, непохитноїю бізнес-леді, що роздає вказівки своїм підлеглим, ти хочеш бути самотньою або просто зв’язати своє життя з новою людиною?

Вибери для себе головну цінність. Хтось жаліє все життя, що їх єдиний шанс був упущений, інші страждають від самотності, третім вдається побудувати кар’єру і своє жіноче щастя …

  От для нас, коли ми ще студенти, дуже важливо розставити пріорітети в житті. Тим більше, що , на мою думку, поєднати ці дві життєво важливі речі можна, потрібно лише все гарно обдумати і реально подивитись на стан речей. Якщо ти розумієш, що сім'ю і навчання не потягнеш, то краще не ризикувати. Але не так далеко, буквально в нашій групі, на нашому курсі і т.д., є приклади студенток, що поєднують і те і інше, але, звичайно ж чимось все-таки більшою чи меншою мірою доводиться жертвувати. Вирішувати вам, ви самі ковалі свого щастя.
   Ну що ж, шановне студентство, ми трішечки заглибились в глибокий світ сутінків жіночої долі. Ми студентки, але в першу чергу(так -так шановний філ.фак.) ми всі дівчата, жінки  і  цим все сказано.


Рекомендовані інтернет-сайти для ширшого ознайомлення із темою:
1.http://www.infoportal.pp.ua/publ/korisni_poradi/10_sekretiv_shhaslivoji_domogospodarki/9-1-0-86  
2.http://project.ukrinform.ua/news/31937
3.http://lubov-plus.org.ua/stosunky/vin-i-vona/lyubov-abo-karjera-scho-vybraty/
4.http://invitation.at.ua/news/pro_shho_varto_podumati_persh_nizh_vikhoditi_zamizh/2011-09-27-13
5.http://gazeta.ua/articles/ls-man-and-woman/_olga-sumska-radit-zhinkam-na-cholovikiv-ne-rozrahovuvati/411858
6.http://www.rivneinfo.com/blogeru-ogo.ua/krivosheev/matriarhat.html