Прийшов час засипати екрани своїх моніторів / телевізорів ордами зомбі з клеймом фірми Capcom. У новому проекті Dead Rising 2 ви зможете побачити рекордне число ходячих мерців і винайти величезнe кількість способів їх позбутися.
Герой гри Чак Грін носить горде звання чемпіона мотокросу. Тільки ось тепер крос у нього трохи інший. Його доньку покусали невиховані зомбі, так що доводиться плювати на великий спорт і працювати в телешоу. Тільки не в простому, а в тому, де потрібно вбивати зомбі на час. Публіка хоче м'яса, а Чак їм це м'ясо поставляє у великих кількостях, розпилюючи зомбі направо і наліво. Тільки таким чином можливо оплатити покупку дорогих ліків «зомбрекс».

Однак, не встигає наш герой як слід вжитися в амплуа кривавого гладіатора, як на знімальному майданчику відбувається катастрофа. Зомбі виходять на волю і розходяться по території величезного ігрового і торгового комплексу, кусаючи азартних гравців і примножуючи тим самим свою чисельність. І це ще півбіди, адже через три дні на місце повинні прибути військові і врятувати тих, що вижили, що сховалися в притулок. Та виявляється, що звинувачують у всьому цьому неподобстві не кого-небудь, а нашого спільного друга Чака. Тепер героєві гри належить не тільки здобувати «зомбрекс» для доньки, але й доводити свою невинність, розшукуючи докази і свідчення того, що його підставили.
Dead Rising 2 пропонує гравцям бродити по території комплексу, виконуючи різні завдання. Теоретично, ви зможете йти, куди вам заманеться. Однак, при цьому ваша свобода істотно обмежується необхідністю виконувати сюжетні місії за відведений час, так що позіхати по сторонам не слід.
По суті, всі місії, з їх одноманітністю і монотонністю, є всього лише приводом для того, щоб змусити гравців ганяти Чака від притулку до точки призначення. Вся веселуха (принаймні, на це сподівалися розробники) зосереджена в процесі переміщення з пункту А в пункт Б, для чого гравцеві доводиться пробиватися через натовпи мертвяків.

 Що може бути краще тупих кровожерних зомбі? Правильно - багато тупих кровожерних зомбі. Керуючись цим принципом Capcom буквально напхана вулиці і магазини цими самими голодними представниками світу фауни. Виглядає дійсно ефектно. Такий натовпу ви не побачите ні в одному екшені сьогоднішнього дня, це факт.
На якомусь етапі гри (досить швидко) знищення зомбі всілякими знаряддями (кувалди, ножі, пістолети - що завгодно) неабияк набридає. І тут нам на допомогу приходить система комбінування предметів, що дозволяє створювати нову зброю з усього, що потрапляє під руку. Безперечно, кількість комбінацій просто неймовірна: від ведродрелі до плюшевого ведмедя з автоматичним режимом стрільби.
Тобто в грі повно абсурду, але в хорошому сенсі цього слова. Всі ці варіації на тему схрещування «вужа та їжака» з отриманням мотка колючого дроту можна назвати розвиненою темою «кращого зомбі-вбивства» з «Зомбіленд». Якщо вам не подобається подібний треш, то можна користуватися і більш адекватними комбінаціями, начебто усіяної цвяхами біти або рукавичок з ножами. А то й зовсім віддавати перевагу вогнепальній зброї.

 З іншого боку, якщо ви не цінитель трешу, то в Dead Rising 2 просто краще не грати, оскільки сама по собі ігрова механіка виробляє відразливе враження. Справа в тому, що Чак, як завзятий гонщик, звик багато їздити і мало ходити. Складно чимось ще пояснити неповороткість героя, пробігають крізь натовп зомбі ходою ситого ведмедя. Або, чим чорт не жартує, може, Чак у нас мислячий різновид зомбі? Загалом, спритністю він не відрізняється, управління слухається неохоче, тому процес розправи навіть з такими неповороткими ворогами може почати нервувати.
Стимул валити ворогів тоннами є: за порятунок людей, вбивство певної кількості зомбі і за застосування комбінованої зброї гравець отримує спеціальні очки і підвищує рівень персонажа. Це дозволить тягати з собою більше інвентарю та вивчати нові прийоми, на зразок стусана в стрибку. Це, звичайно, не RPG, але певний розвиток персонажа присутній.
Не особливо вдалася оптимізація, якщо говорити про РС-версії. Цікаво, що сама технологія показу численних зомбі реалізована дуже добре, а зміна якості їх промальовування не надто сильно збільшує тиск на систему. Але при цьому гра все одно хоче почати позапланове гальмування навіть на потужному залізі. І це незважаючи на те, що ніяких чудес у галузі графіки ви тут не побачите: картинка досить слабка.

 Так заради чого, власне, варто грати в DeadRising 2? Сюжет слабкий, візуалізація средненька, механіка бою незграбна. Є багато можливостей для творчого підходу до винищування мерців, але необхідність постійно поспішати, виконуючи місії, не дає можливості як слід дослідити ігровий простір і спокійно експериментувати в майстерні. І знову-таки, навіть найхитромудріші комбінації рано чи пізно приїдаються, а ігровий процес перетворюється на нудне м'ясо. Так що при всіх спробах створити щось різноманітне, з різними варіантами проходження, вийшла всього лише одноразова гра, осилити яку повністю зможе тільки дуже посидющий або надто обтяжений неробством геймер. Заманити гравців на другий, третій, десятий заходи завадить саме ватяна механіка боїв. Так що з плюсів тільки забавні комбінації і деяка оригінальність, яка, звичайно, не на тому рівні, як у часи першої частини. Якщо ж ви просто хочете гру про зомбі, в якій потрібно весело і драйвово мочити ходячі трупи, то згадайте краще про існування двох частин Left 4 Dead, і буде вам щастя.